Гра
Давайте зберемося всі друзі
влаштуємо собі забаву не від світу цього —
будемо шукати минуле щастя по крихтах
вицвіла джинсова матерія
протерта тканина часу
розстелена на галявині
внесе дух творчості
ми зіграємо всі найприємніші хвилини
люди в теперішньому дивіться, дивіться диваки дивіться скоморохи ми збираємо дзеркало!
розбите на друзки відображення.
ми складаємо давні розсипані актори пам’яті гляньте
Вiктор Неборак
Думка про вірш:
Цей вірш присвячений на мою думку майбутнім письменникам, показуючи що не потрібно забувати минуле, а відроджувати його , повертати з глибин часу забуте і відроджувати українську мову.
